КВОЧКА

під  вишнями,  в  холодочку,
турботливо  квокче  квочка  –
ніжно-лагідно-пестливі
звуків  гру́дно-горлови́х,
і  людині  зрозумілі,
переливи…

розсипались  із  разочка,
ворушаться  у  любистках
золоті  живі  клубочки  –
кульбабково-сонячні,
весело-пружні,
як  м`ячики  тенісні  –
жваво-повстяні́…

вип`ють  ниви  про́сяні
без  остатку  і  без  решти
безтурботні  літні  дні
і  клубочки  повстяні  –
ніж-ні…
кульбабково-сонячні  –
стануть  півнями-курми́,
суспільно-гаремними,
несушками  молодими
продуктивними

…за  осінніми  дощами  –
зливами  і  зли́внями  –
буде  пахнути  з  осель
апетитними  борщами  –
з  молодими  півнями…

…у  небеснім  закуто́чку,
під  мальвами  за  тиночком
ніжно-лагідно-пестливо
квокче  Квочка*:
розпустила  крила-пір`я  –
скликає  в  сузір`я
розсипані,  як  разки,
по  небесному  подвір`ю
золоті  живі  зірки  –
як  тенісні  м`ячики,
пружні  і  веселі,  
розкотилися  безпечно
по  Божій  оселі…

24.06.2015

*  Квочка  -  народна  назва  
сузір'я  з  кількох,  
розташованих  купкою,  
невеликих  зірок;  сузір'я  Плеяд.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592433
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.07.2015
автор: Валя Савелюк