Моя ти чарко, повна і хмільна,
наповнена краплинами отрути...
Біль розчинився... -Бути чи не бути?
Минула ніч та спокою нема!
Немов імла, що сплутує свідомість
і губить в просторі все те, що наболить...
Але чи варто так на світі жить?!
"Трансфузія" замінить надсвідомість.
Я розіб'ю її в кристали праху днів
минулого... Любов - протиотрута...
І стиха в підсвідомість нових снів
віллється прагнення беззаперечно бути.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591727
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 05.07.2015
автор: Іванюк Ірина