А хмари чорні простягнулись над селом,
Одразу ж холодом легесеньким понесло.
Ті хмари чорні – то зовсім не зло, –
Це свіжості ковток у літню спеку.
А хмари чорні гнів і страх несуть,
Про це нагадує потужна громовиця.
Чому ж лякає нас? У чому її суть?
Вовтузиться невпинно блискавиця.
А хмари чорні врешті змиють бруд
З дахів давно запилених будинків,
Ось дощ танцює там і тут,
Танцює, щоб наш гнів і злобу змити.
А хмари чорні – то зовсім не зло, –
Це необхідність і гармонія у світі.
А хмари чорні вітром понесло,
Щоб знову десь над селами кружити..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590875
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2015
автор: sk8ter-boyy