Впаду я тобі до ніг
Своєї душі віршами.
Солодкий мій смертний гріх,
І ділом, і словом, й думками.
Впаду я тобі до ніг
Вечірньою з неба зорею.
Для тебе це просто сміх,
А я кровоточу душею.
Впаду я тобі до ніг
Осіннім пожовклим листом.
Щоб шлях твій мною проліг,
Як будеш гуляти містом.
Впаду я тобі до ніг
Ранкової краплі росою.
Ти скажеш: "Це просто збіг,
Що стала роса сльозою".
Впаду я тобі до ніг
Щирим жіночим коханням.
Я снів не порушу твоїх,
Тихеньким своїм зітханням.
Впаду я тобі до ніг
Яскравих троянд пелюстками.
Щоб днів було менше сумних,
Наповню твій світ кольорами.
Впаду я тобі до ніг
Нотами ніжних рапсодій.
В мене ще стільки дзвінких,
Для тебе прекрасних мелодій.
Впаду я тобі до ніг
Сірим густим туманом.
Я вкрию твій щільно поріг,
Як ти мене вкрив обманом.
Я ліпше здіймуся з колін.
Я сильна, я майже не плачу.
Тобі мій не треба уклін,
І я маю горду вдачу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590690
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.06.2015
автор: Тетяна Семенченко