Прочитавши переклад поетеси нашого сайту kostyanika, ризикнула й собі...Пробачте за нахабство.А тобі,Іринко,дякую за те,що сміливістю поділилась.
Учора в очі ще дививсь,
Сьогодні, скоса, більше в сторону.
Вчора до півнів засидівсь,
Всі жайворонки нині - ворони...
В мені лиш розуму засів,
А ти - живий... з німою силою,
О, зойк жінок усіх часів:
"Мій милий, що тобі зробила я?"
І сльози їй вода і кров,
З водою кров, в сльозах умилася,
Не мати - мачуха любов
Ні осуду не ждіть, ні милості...
Відвозять милих кораблі,
Стежиною поманять білою,
Той стогін лине по землі:
"Мій милий, що тобі зробила я?"
Учора ще в ногах лежав,
З Китайською рівняв державою,
Та раптом... руки розв"язав,
Життя - копійкою іржавою...
Бо дітовбивцею в суді,
Стою небажана, несміла я,
І в пеклі я скажу тобі:
"Мій милий, що тобі зробила я?"
Стілець спитаю і диван:
"За що, за що терплю й бідую так?"
Гірким цілунком - ятаган:
"Вустам солодшим знаю смак".
Вчив жити просто у вогні,
Сам кинув в степ заледенілою,
Ось бачиш,що зробив мені,
"Мій милий, що тобі зробила я?"
Не заперечуй, бачу знов,
Прозріла я, - вже не коханкою!
Де відступається Любов,
Там підступає Смерть мовчанкою.
Само, що дерево трясти,
В строк яблуко спадає стиглеє
За все, за все мене прости
"Мій милий,що тобі зробила я?"
29.06.2015.
ОРИГИНАЛ.
Вчера ещё в глаза глядел,
А нынче - всё косится в сторону!
Вчера еще до птиц сидел,-
Всё жаворонки нынче - вороны!
Я глупая, а ты умен,
Живой, а я остолбенелая.
О, вопль женщин всех времен:
"Мой милый, что тебе я сделала?!"
И слезы ей - вода, и кровь -
Вода,- в крови, в слезах умылася!
Не мать, а мачеха - Любовь:
Не ждите ни суда, ни милости.
Увозят милых корабли,
Уводит их дорога белая..
И стон стоит вдоль всей земли
"Мой милый, что тебе я сделала?"
Вчера еще - в ногах лежал!
Равнял с Китайскою державою!
Враз обе рученьки разжал,-
Жизнь выпала - копейкой ржавою!
Детоубийцей на суду
Стою - немилая, несмелая.
Я и в аду тебе скажу:
"Мой милый, что тебе я сделала?"
Спрошу я стул, спрошу кровать:
"За что, за что терплю и бедствую?"
Отцеловал - колесовать:
Другую целовать",- ответствуют.
Жить приучил в самом огне,
Сам бросил - в степь заледенелую!
Вот что ты, милый, сделал мне!
Мой милый, что тебе - я сделала?
Всё ведаю - не прекословь!
Вновь зрячая - уж не любовница!
Где отступается Любовь,
Там подступает Смерть-садовница.
Самo - что дерево трясти!
В срок яблоко спадает спелое... -
За всё, за всё меня прости, -
Мой милый,- что тебе я сделала!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590609
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.06.2015
автор: Лина Лу