[b]4. Фіна Я., до в. «Літня ніч»
[/b](від переповненого молодістю серця)
подихом одним
прийде – і зігріє.
і промінчиком
загляда у душу, –
чим же чим, жебрак, відплатити мушу
за алмази слів, почуттів завію?!.
…
віддзвеніли літні
твої ночі, друже, –
тільки весен сонце зійде думи мружить…
***
[b]5. Ірина Л., до в. «Найкоротша ніч»
[/b](від зневір’я…)
... ні, візьму собі! всю, до крапельки!
не зника любов – розтає в тобі,
розчиняється! зберегти в собі
як цю мить-цю-ніч? – дай порадоньки!..
…
розчинити б сум, смуток і печаль, –
щоб Любов лилась у душі грааль!
***
[b]6. Світлана Р., до в. «Лист»
[/b](від болю…)
зника в нікУди
день цей, вечір, ніч,
розтане й слово, зроджене душею,
що пише лист цей. там десь, за межею
чи хтось почує?.. ось у чому річ...
…
вмієте ви говорити про те, що боліло…
словом лікуєте болі, що осінню тліли…
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590588
Рубрика: Присвячення
дата надходження 29.06.2015
автор: Касьян Благоєв