Усього світу українці -
Землі батьківській не чужинці
І надають нам допомогу,
Долають з нами цю дорогу.
Дорогу, що веде до волі
Крізь жертви і великі болі,
Розчарування і прозріння,
Яка веде нас до спасіння.
Де українці не живуть –
У них глибинна наша суть
І серцем нероздільні з нами –
Своїми рідними братами.
Лиш у Московії і нині
Ганьбляться наші господині –
За гріш метуть, перуть, шкребуть
І свою гідність продають.
Маєтки ворогам будують,
Наші вареники готують,
І варять борщик хазяям,
Як і годиться холуям.
Соромляться землі своєї
І досі вірять в «мавзолеї»,
Усім російським брехунам
І заглядають в рот панам.
І соромно до сліз за них,
За безхребетних і дурних,
Богом обділених зрадливців,
Уже давно не українців.
26. 06. 2015р. Надія Таршин
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589923
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.06.2015
автор: Надія Таршин