Наші затишні сни,
Через Душу пройшли
Й перестали вважатись логічними.
Час - крізь пальці пісок.
Маневруй між пасток
І втішайся секундами Вічності:
Що було поміж нас,
Ще верне́ться не раз,
Як не в цьо́му житті, так у іншому.
Не було помило́к,
Та як гарно було б
Один одному стати ріднішими...
Все повториться, знай.
Як тоді: через край.
Як не з нами, то вже з кимось іншими.
І з легкої руки
Я спинила думки.
Почуття ж все одно зали́шились....
25.06.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589735
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.06.2015
автор: Таня Кириленко