Маленьку річечку – дитину верб
Збудив зарано березень-невіглас.-
І тут, і там підрив її, як вепр.
І річечка налякана побігла.
Але не так рівненько, як завжди –
Не вчула берегів своїх спросоння.
Захвилювались верби: «Не туди!
Ой, не туди! Не на всі боки, доню!»
Вони руками голими – гіллям
Ловили бистру воду, переймали.
А річка утікала і здаля
Верб посмутнілих за собою звала.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589691
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.06.2015
автор: Ніна Багата