Давай розплавимо коханням
Цей світ із бітуму і скла.
Поставимо крапќи мовчанням.
Прикладемось до джерела
Любові і почнемо гріти
Тіла і душі до знемог.
Так щоб зима ставала літом,
Так щоби вдих один на двох.
Давай попробуєм цю піну
Із молока, здолаєм страх.
Невже не сплачено ще ціну
За дотик неба на устах?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589261
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.06.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)