Жіноча самотність

Тебе  все  на  світі  лякає
Більшість  часу,  настрою  немає
Сонце  жарить,дощик  ллє,вітер  дує
Багато  людей  тебе  дратує
Сама  не  знаєш,що  душа  бажає
Не  наче  серце,  радості  не  знає
Туман,розум  смутком  застилає
Немов  все  навколо  дістає
Та  зупинись,кнопка  стоп,  у  тебе  є
Що  за  картинку,  уява  твоя  малює
Невже  ніхто  не  любить,не  шанує
Знову  збрешеш?Ні?Адже  то  все  є
Навіщо  ж    отруюєш  життя  своє
Звільнись  і  подивись,усе  минає
І  все  пусте,стільки  часу  забирає
Знову  сердишся,а  хто  від  того  виграє  
Адже  твоя  злість,усе  навколо  руйнує
І  поки  все  в  твоєму  світі  лютує
Зерно  любові,  уперто  проростає
А  щастя  давно,  тебе  вже  шукає
Повернись  і  посміхнись,воно  чекає
Усе  хороше  й  добре,  його  оберігає
Зрозумій,  все  то  в  тобі,  живе    й  вирує
І  ніхто  крім  тебе,  життя  не  побудує!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589106
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.06.2015
автор: Roman Leschenko