Яка це радість!

Яка  це  радість,  як  збирається  родина
У  гурт  один,  ніхто  нікуди  не  спішить.
Обід.    Розмова.  Кров  тепліє  у  судинах.
Любов’ю  кожне  серце  міниться,  пашить.

Яка  це  радість,  коли  діти  і  онуки
Квадратні  метри  словом,  рухами  повнять.
Добра  і  щирості  природної  сполуки
Гуляють  хатою  і  смішками  дзвенять.

Яка  це  радість,  коли  все  верхи  ногами.
Порядок,    тишу  на  постій  бере  сусід.
Старий  рояль  моргає,  грає    гами.
День  залишає  по  собі  яскравий  слід.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588933
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)