Так смішно вірити в мрію,
Коли на дворі зима,
Коли все холодом віє
І навіть душа сама,
Здається, що завмирає,
Закута у білий лід,
Та мрія відігріває
І свій залишає слід.
Так дивно у день зимовий
Прислухатись до весни,
І дотик тепла раптовий
Проникне у білі сни.
І знову жива надія
Без всяких сторонніх слів,
Хтось просто для тебе мрію
Крізь сніг пронести хотів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588664
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.06.2015
автор: Svetastik