Доки на землі існує сонце,
Всі ми називаємось людьми.
Кожен має душу свою, серце.
Тільки ми обділені крильми.
Мріями ми можемо літати,
Досягать незвіданих вершин.
Значно важче добрим в світі стати,
Не жаліти теплоти хвилин.
Доброта, любов і ніжна ласка.
Серце щедротою, щоб цвіло.
Щоб не одягать на лице маску.
Не робити людям прикре зло.
Не карайте за малу провину
Тих, хто щось у вас не зрозумів.
Розуміння робить з тих ЛЮДИНУ,
Хто мовчанням покарать не вмів.
Тільки зло породжує жорстокість.
Робить серце чЕрствим і глухим.
Завітає в душу і самотність.
Ось, що зробим вчинком ми лихим...
Сонце Землю ніжно зігріває,
А людину доброта душі.
Добротою ниву засіваймо!
Гарні сходи будуть у житті...
--------------------------
Натисніть на картинку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587969
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.06.2015
автор: Н-А-Д-І-Я