Твоя панацея

Ти  холодною  вмийся  водою
І  оговтай  свої  амплітуди.  
Я  не  буду  ніколи  зручною
І  ручною  я  теж  не  буду.

Закарбуй  на  точе́нім  лобі
І  над  ліжком  плакат  напни:
Краще  стану  твоєю  фобією,
Аніж  в’язнем  міцної  спини́.  

На  твоїм  харалужнім  форті  
Так  і  блимає:  «Ловелас».
Підіймися  із  зони  комфорту,
Подивись,  як  втікає  час.

Ці  хвилини  –  твоя  панацея,
Або  крупнокаліберна  зброя.
Не  стинайся  з  моєю  межею,
Краще  побережи  здоров’я.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587840
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.06.2015
автор: Юлія Кириленко