Край неба сиділа
Дивна дівчина
І черпала збанком
Сивий туман з долини.
А потім, обхопивши
Його обома руками,
Жадібно пила.
Я дивилася і не могла
Відірвати від неї погляду.
Вона допила туман,
Всміхнулася і запитала:
-Чом дивишся так на мене?
Хіба не впізнаєш?
Я ж твоя доля.
1969р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587444
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.06.2015
автор: Красуля