Мода столична…Не знає слів каяття.

В  цій  квартирі  пахне  кавою.І  гірчить  самотністю.
В  цій  квартирі,  так  часто,  бракує  відвертих  розмов.
Тут  байдужість  витає  над  безкінечною  осінню,
й  почуття  всі  закриті  на  залізний  засо́в.

У  цих  стінах,вкрай  рідко,  бувають  споріднені  душі,
лиш  пропилені  книги.  А  в  статус  -  "  Відсутність  уваги".
За  вікном  -  на  асфальті  -  дощ  малює  калюжі...
Споглядати  ЇХ  світ  -  єдині  квартирні  розваги.

Врешті,часами,  може  лунати  музика  ...
Ніжна  й  болюча.  Солодка  й  терпка  водноча́с.
Тут  мовчить  телефон  -  от  така  чудернацька  фізика.
Тут  пише  самотність  свій,  задушевний,  романс

Маленький  диванчик  -  втомлений  від  власної  старості,
вічно-живий  монітор  і  бутилка  хмільного  вина.
-  Мода  столична  не  терпить  до  себе  жалості!!
Мода  столична...  Не  знає  слів  каяття.

Тут  без  поспіху  все  -  робота,  книги,  безсоння.
Увечері  фото  нові  епатажно  летять  в  Інстаграм.
Тишина  й  пустота  прикрашають  старі  підвіконня.
Самотність...  Чи  Свобода?  -  Тут  кожен  вирішує  сам.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587420
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.06.2015
автор: Ruzhena