Мавзолей

На  зворотному  боці  історій
Позбиралися  знакові  дати.
Розцяцьковані  шати  просторі
Серед  поля  взялися  скидати.  
Без  прикраси,  оголені  суті
Притупили  помпезності  ясу,
Биті  правдою,  втратами  люті,
З  сухостою  ладнали  каркаси.
Лобода,  кривоцвіт  з  резедою
Без  коріння  росли  мавзолеєм.  
Оповита  метою  благою,
Та  робота  святилась  елеєм,
Бо  призналася  вивіска  з  листя:
«В  усипальниці  –  просто  Людина.
Дати  –  ідоли    часу  барвисті,
Що  в  історії  прірву  полинуть».
Шугонуло  вітрище  над  ланом,
Розгромило  на  січку  споруду  –
Й  на  зворотному  боці  пан  –  паном,
Пересічні  –  далеко  не  люди.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586978
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.06.2015
автор: Нея