[i]Присвята Марічці М.[/i]
Проказала: "Вірші примітивні!
Відсутня інтрига польотів метафор!
Де те, що дає завжди подив? Ні!
Чому у вас відсутній епітетів хор?"
Я мляво пручався і доказував що
У віршуванні є різнобарвний.
Вірші - лікування душі, то навіщо
Мені світ додатково уявний?
Пройшов час. І раптом я чую: "Це - складно!
Заплуталась в образах ваших кульбітів!
Алюзіями вірш співає надсадно
І шугає серед кольорових світів!"
О. Жінка! Твій образ завжди ілюзорний,
Для мене твої почуття алогічні,
Хоча твій образ часто є чудотворний!
Протиріччя ці мені завжди трагічні!
11.06.2015
К.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586807
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.06.2015
автор: Левчишин Віктор