Як із малесенького чистого струмочка
Бере початок річка повноводна,
Так з прабабусиної казки-співаночки
Народжується пісня та,народна.
Є пісня-дума,що смутна й журлива
Про війни,козаків та про неволю,
То вибухає сміхом жартівлива,
Яка ж бо витівкам всіляким дає волю.
Розповіда лірична про кохання,
І нещасливе,й почуття взаємні,
Як у саду із милим до світання
Простояла під вишнею дівчина.
З пісень народних мудрість ми черпаєм,
Мов із криниченьки джерельну чисту воду.
Живуть пісні ці вічно,не вмирають,
Бо це душа й історія народу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586176
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.06.2015
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський