Не кидай слів на вітер, аби так
На мить крихку відчуть себе каліфом,
Бо собівартість слів тоді – мідяк,
За нього чисту совість не купити.
Не плюй в колодязь. Чистої води
Не замутить, але твоя ж отрута
Тобі у кров – і колами сліди,
І ніж у спину, й ворог замість друга…
Не поспішай палити всі мости,
Бо як минуле стрінеться з майбутнім?
До істини маршрути проклади
Щоб потім не сміятися на кутні*…
________________________
*сміятися на кутні - плакати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585915
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.06.2015
автор: ptaha