В жарінь, у неділю, вповільнюється може й кров.
Напої та їжа – тяжкі, й важкодиханням мстяться.
Промінчик надій та прохань теж замлів, і ввійшов
У стан апатичних «ні руш» з виживань і прострацій.
То так... Ми набої свої шлем - то в крила, то в спів,
То в лікарську, як нам здається, цілющу самотність.
...Як й сонця – занадто, так й від спопеляющих слів -
Промінчик із мрій - в нерухомість, в нечутність, в ...негодність.
-Засмагни! Скупайся! Качнись! Та не їж у той "льох"...,
Порухайся! Схудни! Подихати – в ліс, до Дніпра!
...Та сила сумних протидій до надмір-допомог
Дорівнює в пружніх людей - силі «дій для добра».
07.06.15 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585892
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.06.2015
автор: Юхниця Євген