Подивись на ранкове село,
Що дрімає в квітучому житі,
Все колишнє давно відгуло,
Молодечі літа вже прожиті.
Вже юначі сади відцвіли,
Тепер ночі проводжу в безсонні
І тумани, тумани, лягли,
На мої припорошені скроні.
Прокидається зранку село,
Гонять з дому худобу на пашу,
Саме тут я піднявсь на крило,
Тут своєї землі підняв чашу.
Тут життєві стежки пролягли,
Тут побачив робочі долоні,
Звідсіля я полинув в світи,
Тут схилявся не раз у поклоні.
О! Моє незабутнє село,
Незабутня стежина до хати,
Ти, єдине моє джерело,
Тут учився я плугом орати…
Тут батьки відпустили у даль,
Зустрічали завжди на порозі,
Взнав тут радість душі і печаль
І до тебе летів при тривозі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585872
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.06.2015
автор: Віталій Назарук