[b]Для істинного життя часу не вистачає,
Іскра буття повільно догорає…
Тухне, її ніби заливають водою…
По життю йдеш швидкою ходою,
Як божевільний женеш по колу,
Спіткаєшся, падаєш гучно додолу -
З кишень висипаються всі жадані мрії,
Не тямиш себе від депресивної стихії…
І сльози стікають по бездоганним віям…
Не віриш більше небесним сузір’ям …
[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585728
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.06.2015
автор: *Марічка*