Уже глибока ніч, та я не сплю
За вікном вітер простір боляче терзає,
Що той аж вовком завиває,
А поблизу вже так гримить,
Мов на шматки небо розриває.
Може Господь дощу пошле,
Бо земля зовсім висихає
Хоча вже травень літо доганає,
А спека так і не вщухає
Від спраги сохне різнотрав’я
Й уже так хоче освіжитись,
Весняною росою вмитись.
І ось шумить потік стрімкий,
Мов дощ крізь хмару проваливсь
Летить, бо знає – запізнивсь
І полива немов з відра:
Сади, городину, поля
Живися, благодатная земля.
І радуй око буйним цвітом
Чую, як озон вривається у вікна.
Наповнюється кімната ароматом
Бузку й розквітлої троянди,
Що під вікном моїм цвіте.
«Прийшло вже літо, літо, літо»-
Стугонять краплі, як молитву.
23.05.2015 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585586
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.06.2015
автор: Ніна-Марія