ми втрачаємо один одного
стоїмо навпроти безмовні
як заглючені галограми
як затерті спогади
топчимось на зародках
мерехтливого щастя
з дистанцією
у невідомість
і не вистачає
лише одного доторку
надто обіймів
аби зрозуміти
ми не галограмовані
хоч і приймаємось
один одному
по мілі
міліграмам
боязко
з гірким присмаком
післявтрати
та десь
під акомпонемент
найщирішого патіфону
мушлі
з окенаічного дна
наших душ
на межі двох безмежностей
ми переплітаємось
квітучою сакурою
над водоспадом
примарної дійсності
з міцним коренем
у водограї
глибинності
а поки
слухай дотиками
проростай нотами
пелюстками сну
на хвилях сьогоденних думок
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585371
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.06.2015
автор: мелодія сонця