За туманом з диму, з сажі в’ється стежка лугом,
Там стоїть козак на варті, та й у парі з другом.
Чують "віть", де лист кручений, збитий, соком плаче,
Попід хмарами кружляє, хижий ворон кряче.
Ти не крякай, ворон чорний, на все - відступися,
Захищаємо ми землю, а кров - не водиця.
Захищаємо із честю - на те Божа воля,
Завелась у краю нашім ординська сваволя.
Вогнем палять нас фугаси - зупиняють стрілки,
Та нехай у вороженьків трясуться віджилки.
Стоїмо ми насторожі матері-Вкраїни,
Наші цінності - свобода! В гурті ми - єдині!
04.06.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585304
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.06.2015
автор: Валентина Ланевич