Ти насправді більше ніж просто вічність,
Ніж просто списані чорним чорнилом сторінки,
Ти маєш якусь особливо-тривожну здібність,
Аж занадто глибоко в'їдатися в думки.
Ти, здавалось, занадто просто
Ставишся до складних речей,
Твоє серце неначе гігантський острів,
Що вміщає багато чужих людей.
Ти дозволяєш себе читати як книгу,
А потім миттєво рвеш важливі сторінки,
Любиш гуляти посеред літньої зливи,
Приходиш тільки тоді, коли хочеш прийти.
З тобою, іноді, до істерики складно,
Важко дібрати потрібних слів,
Та сперечатись з тобою не варто,
Завжди наспівуєш свій мотив.
Ти наче шторм серед спокою ночі,
Я ж наче тиша на дні океану,
Ти залишаєшся більше ніж вічність і досі,
Я ж наче мить, що давно розтанула.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585259
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.06.2015
автор: Цілковито незалежна