Отам, куди тикаєш пальцем, між ребер,
Здається росте тектонічний розлом.
Лава не ллється. проте через усього тебе
Проходить дрібний, електричний струм.
Отам, між ребрами, щось постійно шкребе.
На скроні пульсує блакитна, тоненька жилка,
Ти в мені назавжди утопив усього себе.
На монітор — незмінна "мережева помилка".
Отам, де ти шукаєш наших точок дотику,
Пролягає тягуче, німе, солодке, чуже ніщо.
Краще б ти мене проміняв на попсову еротику,
Аніж віддав мені своє нетямуще єство.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585251
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.06.2015
автор: Олька Оленька