Сонечко уже давно за небокраєм
ДИвлюсь у вікно, в спогадах той час
Коли навколо все здавалось раєм
Коли не було розпачу й обрАз
Я пам'ятаю час, коли гуляли полем
Збирали квіти, слухали пташиний спів..
Моя бабусю, я сумую, як ніколи..
Не вернути нам цих безтурботних днів..
Знаєш, мила моя, це так важко
Не збожеволіти між цих людей безликих
Як же хочу я вернутись в казку
Коли все здавалося таким великим...
Відведи мене, бабусю, в малИнове дитинство....
Відведи...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584982
Рубрика: Присвячення
дата надходження 02.06.2015
автор: zelenoglazyj_teddy