В обіймах вітру.

За  що  мені  одразу  стільки  щастя?!
Цей  місяць...  зорі..  тепла  літня  ніч...
Душа  хотіла  вирватись,  пропасти
з  цілунком  першим!  ...близькість...  тиха  річ...

розплетена  коса...  розбитий  подих...
забутий  вдих...  тамовані  слова...
І  спалах  зір,  що  падають  на  дотик
упіймана  розпачлива  туга...

Літаєш,  мріє?  Обережно..  Досить!
Чи  знайдеш  ти  назад  до  серця  шлях?
Той  звабник-вітер  у  обіймах  носить
так  солодко....  
                                         А  хто  ж  поверне?!...  Як?...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584912
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.06.2015
автор: Мар’я Гафінець