Ех, розтягни, гей, музикО, міхи на всю руку,
Хай співає баян душею - маю задуху.
Так серденько штрика колька - хапаюсь за груди,
Чи туди хтось ненароком сипонув отрути?
Чи роки, ті, що збігають, й загубились в лузі,
А зозулька не кукує по всій тій окрузі?
Чи то день краплистий дощик освятив водою,
А мене забув скропити - пішов стороною?
Побіжу ж я в чисте поле - стану серед лану,
Розвій журу, вітре свіжий, - не введи в оману.
Хай же доленька поверне на тверду дорогу,
А як йтиме крутим схилом - дасть пересторогу.
31.05.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584600
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.05.2015
автор: Валентина Ланевич