Такі ми схожі і - несхожі,
Аж дивно якось... Що сказать?
У морі нашім насторожі
Все чорні сутінки стоять.
За буревієм буревії,
Та землетруси в голові...
І що на людство знову діє,
І звідки стільки там нудьги?..
Цікавий світ давно згорнувся,
В Дніпрі широкім понесло.
Вітрилом птахи схаменуться,
І промінь ляже на весло.
Билину котить в чистім полі,
Де грім нещадний все звучить.
Так наші люди при дорозі
Не мають щастя тихо жить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584505
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.05.2015
автор: Райка