Ти люби мене, милий, кохай, від зорі до світанку
І, хай цілому світу не буде в цей час до нас діла.
Випий жур поцілунком з очей та милуй мене, бранку,
Зірви одяг увесь і занурся у запахи тіла.
І впаде на тебе любов - моя спрага ненаситна,
І підхоплені диким танком закружляємо в парі.
І жага чаруватиме нас - солодко-оксамитна,
Відкриємо себе ми в новім, осяйнім ареалі.
Й обіймуться єства на найвищій пісенній октаві,
Аби вирвать з гарячих грудей хмелю ойк барвінковий.
Ми впадем у зім’яту постіль - порадієм заграві,
Усміхнемося сонцю - воно - свідок наш випадковий.
30.05.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584478
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.05.2015
автор: Валентина Ланевич