Не стріляй ніколи по стріляним і ніколи не згадуй проклятих.
За такими низькими цінами, зазвичай, і ховається мотлох.
Ну а там де пекла невінчаність - залишилась гірка пропасниця.
Ти не плачся, коли не вистоїш. Не стогни, як гірко заплачеться.
Наше місто давно замулене, хтиві пристрасті весело бавляться.
Не скидай так брови обурено, якщо хтось ненароком поплачеться.
Бо коли ти впадеш, не вистоїш, не спасе тебе Богородиця,
Не прикриєшся більше Крішною, та й Ісус тебе вже сторониться.
Наше місто давно вже застояне, лиш димить смітниками і плавиться.
Шкірить хижі залізо-бетонні, тут давно вже ніхто не вінчається.
Тут давно вже ніхто і не родиться, крім непотребу та наркоманії.
Тут нікому не тре' Богородиця,
Тут немає
нікого
праведного.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584405
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.05.2015
автор: Олька Оленька