Не все, що втрачене – болить…
Віталій Назарук
Просто молча уйду, не прощаясь.
Пусть согнет меня время в дугу
- Как с тобой, без тебя жить не знаю.
Позабыть тебя? Нет... не смогу.
Михайло Гончар.
Ще душа буде довго боліти,
Не затихнуть сердечні слова,
Будуть сльози в очах променіти,
Люба, Мавко моя, лісова.
Пережили усе ми з тобою,
Все життя, як хлібина на двох,
Ми об’єднані двоє судьбою,
Так хотів, так дозволив нам Бог.
Зла на тебе примати не буду,
Лише в мене ридає душа,
Я ніколи тебе не забуду,
Ти і далі мені не чужа.
Пригадай, що було в нас на двоє,
Цвіркуни, солов’ї у гаї,
Ті думки, що летять знову роєм,
Що святились одні на землі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583995
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.05.2015
автор: Віталій Назарук