Яке вам до того діло,
Що осінь в душі не спить?!
Старіє фізичне тіло...
Ментальне собі мовчить...
Не вірю у часу чари,
Хвилююся. До пори...
Тьмяніють помалу чакри,
Стираються кольори.
Дивлюся на білі хмари,
Жую перманентно хліб...
Немов диссонанси, мантри,
І десь загубився німб.
Ця вулиця (і аптека),
Повернень таємний код...
Дивуються десь далеко
Конфуцій і Гесіод...
Такої вони породи...
Ревіння земних арен...
А листя - на чисті води,
Де лотосом квітне Дзен ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583989
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.05.2015
автор: Віктор Банар