У долі бувають стежини незмінні,
Які не минеш попри власну дорогу.
Не сполено мирт, од виткого коріння -
Потрібен як час, так і мати ще змогу.
Буває в житті все не так як здається –
Як мрії плекали – що з ними тепер.
Хіба зупинити у вічності серце -
Як пам'ять про тих, хто за правду помер.
01.02.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583164
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.05.2015
автор: Андрій Пульсар