Все, що навколо діється – омана,
неначе це навіяне мені.
Ховається минуле за туманом
і іскрами горять окремі дні.
Їх небагато. Але я не бідний.
Є ще оази, де квітує рай,
і ніжний силует, і край мій рідний,
і козаки, що їдуть за Дунай.
І особисті, й спільні перемоги,
і ангелом обіцяна земля,
і биті у омріяне дороги,
і та стежина перша у поля.
Тумани опускаються на ниви.
Лягає спати сонечко ясне.
Я залишаюсь там, де був щасливий,
і наче це рятує ще мене.
Все, що навколо діється – омана,
яка оповиває, наче сон:
і тьохкає брехнею мікрофон,
і у ефірі більшає дурману,
і оп’янілі зеки-отамани
ще слухають, що хрюкає Кобзон.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582852
Рубрика:
дата надходження 22.05.2015
автор: I.Teрен