Закриваю двері - дерев'яні брами,
Щоб було спокійно, як в обіймах мами.
Затуляю вуха, щоб не чути шуму
Та й веду за руку свою тиху думу.
Крізь віконце в шпару зазирають очі -
Ясні і прозорі - то господа ночі.
Тихим мерехтінням вони задрімочуть
Твоє спрагле тіло. хай собі шепочуть.
Ллються сподівання та ідуть сновиди.
Й ти побачиш марень сонні краєвиди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582185
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.05.2015
автор: Тайна Джой