ДО АСТРОНАВТІВ….

Зарубки      на    душі    -  то
Моє  космічне  тіло,  зіллям    
Оберегів,  відмикнути  б  вузину
За  прикладом  бажань,    земних
Голівку  качану  зтомити  моркву
У  діжу  щирозубу  ,  по  тутешнім
А,  сорочку,  замінити  на  скафандр
Мрій  металевих  АСТРОНАВТІВ  …  
І  надюдиною,  парити  не  оскалком
Намилив    проміж  пальців,    часнику
Як  профілактику,  чухих    супроти
Готовим  буть,  на  рандеву  з  бідою

Дівчинко  де,    ти    навчилася  такого?  
Чи  на  Землі  Обіованій  прадідів?……
-  Комети  падаючої,  без  посліду  
Закарбувала    в  батискафові  сльозу
Сльотавую  ,    літавши  на  мітлі!
Мідна  дісталась    здатність    ловко,  
Птахом  Жару  пурхнуть  до    мети  -
Розвіючи  матерій  шовковий  бузок
Плюгавий  ,    не    космічний  пил….

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582166
Рубрика: Дотепні, сучасні епіграми
дата надходження 19.05.2015
автор: джива