Летить, а вітер в спину, -
І думка зріє в голові:
Кохання й вірність – це єдине,
На крилах радості летить.
У вись! А далі диво,
Бо душить простір – небо близь,
Вернутися не має сили -
Вітер у спину, і летить…
Гляди́ть - землі не видно
І думка зріє в голові:
Чи не буде занадто пізно
Вернутись знову до землі?
Летить, бо крила носять,
Та невагомість досяжна,
І кружить душу в різні боки
Кохання й вірності сестра.
11.05.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581993
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.05.2015
автор: Lora G