У чому сенс життя людини?
Щоб в колі рідної родини
Веселі гомоніли діти
Й буяла радість , наче квіти...
Щоб навкруги добром всі жили
І Землю рідную любили
Та пестили святі світанки
Піснями щастя, мов коханку...
Щоб сіяли пшеницю й жито,
Степи дощем було умито,
Ліси багатії стояли,
Та все живе біди не знало!
Так, сенс життя- добро й кохання!!!
Чому ж сьогодні з позарання
Хтось сіяв міни замість зерен?
Чом в серце впився горя терен?
Так очі у людей змарніли
питанням :" Чом осиротіли,
Чом обездолені по світу
Блукають мого роду діти?"
Бо в серці розпач, гнів, зневіра-
то від лукавого, від звіра...
Рабом не впасти на коліна
сьогодні сенс життя людини!
Нам- встояти та не скоритись,
Пройти крізь лихо й не спинитись,
Щоб для нащадків сенсом стало
все, що спочатку я писала...
10.03.2015 Київ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581989
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.05.2015
автор: Мара Рута