Кораблик дитинства життя течія
Давно віднесла ген за обрій,
Як вітер промчала юність моя,
Вже й зрілість стоїть на порозі.
Зів"януть літа,мов трава споришу,
Птахами полинуть у вічність.
Питаєте,що по собі залишу?
Народжені серденьком вірші.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581540
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.05.2015
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський