Хенрик Яблонський, Туга (Думка)


Щось  мені  тужно,  щось  мені  нудно,
В  очах  немов  імла;
Співати  трудно,  заплакать  трудно,
А  в  серці  лиш  сльоза.

Трава  у  полі,  як  вітер  віє,
З  росою  сплаче  жаль;
Самотня  пташка  в  піснях  хмеліє,
І  пісня  в’ється  в  даль.

Мені  ж  так  тужно,  тужно  і  нудно,
В  очах  немов  імла;
Співати  трудно,  заплакать  трудно  –
Хоч  в  серці  лиш  сльоза.

День  засвітає,  трава  у  полі
Нічний  забуде  біль,
Птах  заспіває,  пісня  на  волі
Покличе  милу  з  піль.

Мені  ж  так  тужно,  тужно  і  нудно,
Не  зникне  ночі  мла;
Самотній  в  світі,  хоч  в  світі  людно,
Спів  сироти  й  сльоза.

Henryk  Jabłoński  
Tęsknota

Coś  mi  tak  tęskno,  coś  mi  tak  nudno,
Przed  okiem  niby  mgła;
Zaśpiewać  trudno,  zapłakać  trudno,
A  w  sercu  cięży  łza.

Stepowe  ziele,  gdy  wiatr  powiewa,
To  rosą  spłacze  żal;
Samotne  ptaszę  śpiewa  i  śpiewa,
I  pieśni  wioną  w  dal.

A  mnie  choć  tęskno,  tęskno  i  nudno,
Przed  okiem  niby  mgła;
Zaśpiewać  trudno,  zapłakać  trudno,
Choć  w  sercu  cięży  łza.

Zaświta  dzionek,  stepowe  zioła
Zapomną  nocny  ból,
Zaśpiewa  ptaszę,  pieśnią  przywoła
Miłą  z  dalekich  pól.

A  mnie  choć  tęskno,  tęskno  i  nudno,
Nie  minie  nocna  mgła;
Samotny  w  świecie,  choć  w  świecie  ludno,
Sieroca  pieśń  i  łza.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581454
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 15.05.2015
автор: Валерій Яковчук