Вишивана сорочка - матусина доля,
А барвистий рушник - діточкам оберіг.
Простеляє на стіл скатертину вже доня
І на власні узори кладе святий хліб.
Любить це рукоділля онучка маленька,
Рученята умілі теж має дитя.
Щоби наша держава Україна-ненька
Завжди так квітувала,як це вишиття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581089
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.05.2015
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський