Пульсує серце від війни,
І кров гаряча правгне волі.
Прийдіть, Донецькії степи,
Ламайте, рвіте юні долі.
Скалічте й мою, не жалійте,
Порвіть на друзки, розірвіть.
Життю навчіть, або ж убийте,
І килим волі застеліть.
Я буду тим, ким мушу,
Опорою дя вас, мої брати.
Як зможу, цілий світ я зрушу,
Не відчуваючи за це вини.
Я прагну крові й не боюся смерті,
Її бояться дурні і жиди.
Я прагну бою в коловерті,
Бо Молот Тора, захищає зі спини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580704
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.05.2015
автор: Тринадцятий невдаха