Немає у світі гіршіщого болю,
Як серце болить від печалі й нещастя.
А ще, плюс до всього, жменюками солі,
Хтось сипе на рани так вправно, мов майстер.
Як серце вже ледве тримається купи,
Тобі по душі, наче лезом, словами
Проводить безжально, засміює, судить,
Бо ти лиш на мить не вділила уваги.
Йому ж невтямки́, що тобі зараз важко,
Він точно не зміг би піднять твою ношу.
Йому наплювати - він ніби не бачить,
Що ти вже безсила - вся сила у сльо́зах.
Та ти не здавайся, йди всупереч вітру,
Нехай буде тяжко...(я ж знаю по со́бі),
Та біль твій пройде, потім зникне безслідно,
Й ти знов полетиш, наче птах на свободі!
//27.12.14//
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580484
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.05.2015
автор: Marisong