Коли рядки лягають на папір...
Се вже не розум так бентежно промовляє,
У підсвідомості леткий ефір
Натхненням...шаленіє...в душу просякає.
І ти у дивній Чудо-стороні...
Мов дика блискавка черкаєш вгнутий промінь.
І рими мчать на білому коні,
Наздоганяючи грімниці грізний гомін.
А зорі...пломеніють крізь туман,
Просвічуючи сутінки, думок вразливих...
Сей стан такий подібний на обман,
Ілюзію...Та ні...це танець муз грайливих!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580443
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.05.2015
автор: Лілея Дністрова