Я не прошу тепла мільйон,
А з ним-освідчень теплих, вічних,
А просто хочу,щоб мій сон
Не турбував простий зустрічний.
Прожити хочеться життя,
Не розгубивши в людство віру,
А з ним ті теплі почуття
Та усмішку просту і щиру.
Так хочеться,щоб світ оцей,
Такий великий й різнобічний,
Лише об'єднував людей,
В єднанні все:любов і вічність
Та блиск в очах і ніжність рук,
Таємні мрії і бажання,
Нещирість,певно,від розлук,
Бо в них десь губиться кохання,
Немов стирається життям,
Воно немов стає вчорашнім,
Минулим,тільки забуттям
Від цього боляче і страшно,
Бо жити треба тут й тепер,
Не втішити серця майбутнім,
Бо жив тепер,а завтра- вмер,
А почуття було відсутнім.
11,05,2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580413
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.05.2015
автор: Руслана Сапронова